Цей режим буває потрібен не лише людям з малою дитиною, але при дитині він критичний, бо ризикувати своєю дієздатністю і силою уже не випадає (ми робимо це все одно, звісно, але ставки інші): як би це не тисло, а тисне це сильно, але люди з дитиною належать не лише собі.

Режим виживання передбачає лише найнеобхідніше. Типу спати, їсти, дитина. Іноді ще помити голову, але це уже опція.

Раніше я завжди жила в режимі "зробити ще трошки більше". Ще трошки більше роботи, ще трошки більше спілкування, ще трошки більше ідей, ще трошки більше поділитися цікавими думками, а коли зовсім уже нічого не виходить, ще трошки сходити в басейн і на масаж. Режим виживання, який полягає в тому, щоби надавати дитині і собі необхідну турботу і все, нікуди не ходити, зовсім нічим ніяк не напружувати мозок, нерви та м'язи, дається мені дуже непросто.

Ще я звикла робити добре і до кінця все, що придумала і в що впряглася. Тепер дедалі частіше доводиться пробачати собі необхідність відкладати, відмовлятися, ставити на паузу.

Режим виживання необхідний для того, щоби не поламатися зовсім, надовго.

В режимі виживання весь лід тонкий.

Шкодувати, що ти чогось не робиш, не можна – треба вміти насолоджуватися дитиною і все. Я навіть тут в затишному блозі зловила таке в коментарях під текстом про fomo, чесне слово: що то за мати, що не ставить дитину на перше і єдине місце, а хоче якоїсь-там роботи, звершень, визнання і реалізації, фу. Пріоретизувати щось понад дитину, звісно, не можна теж. Навіть ситуативно.

Але в той же час і запускати себе не можна. Не можна обламатися сходити на манікюр, на якийсь спорт, не можна непрасований одяг і немита голова, не можна не зустрітися з подругами – мама ж має дбати про себе, дитині ж потрібна щаслива, додбана мама.

Не можна тим більше запускати дім, прання, прикорм.

Не можна в 7 місяців купити та дати книжку на 3-6 місяців.

Не можна не знати все про лікарів, огляди, вакцини. Взагалі не можна не знати бодай щось, що стосується дитини. Не можна не зняти шкарпетки, якщо більше ніж +26, не можна купити крем з СПФ для 1 року, якщо року ще нема, не можна не ходити в басейн, не можна ходити не в той басейн, не можна не гуляти, не можна...

... ну коротше, ви зрозуміли, багато чого не можна.

І от в режимі виживання все це треба. Не попрати, пропустити моркву з телятинкою, погуляти пів години і втекти в кондиціоноване приміщення, не вкладати за графіком, не вводити асоціації на сон, не бути додбаною мамою, не піти в басейн, всплакнути трошки за упущеними можливостями звершень і веселощів, нагодувати, обійняти та лягти і лежати, поки не пізно. І не рухатися по можливості.

Ось цього вчуся зараз.

Майже навчилася, і тут в Міші поліз перший зуб, ну, але це уже – зовсім інша історія.