І нічого, нормально. Але я ж за те, щоби ділитися не лише успіхами, то ось. Хоча й успіхи теж є – на травневі ми злітали з п'ятимісячною Мішею на море і це було супер круто. Вона так класно плаває! Я так наїлася кавунів, риби і креветок!

А сьогодні вночі я поставила останню крапку в рукописі нової книжки – 260 тисяч знаків, нічого більше поки не скажу, я його планувала здати ще в кінці березня, потім в середині травня... Щось хотіли знати про планування з малою дитиною – то ось, 18 червня, і я ще разочок хочу його перечитати! Міші, до речі, сьогодні 7 місяців, повірити не можу. Сім місяців і один день тому я з велетенським животом гуляла в міському саду Відня. Пам'ятаю, було уже холодно, але ще сонячно. Сподіваюся, в мене залишилися фотки з того дня!

Так от, про книжки – класно, так, що їх не багато? Не занудитеся читати мої міні-рецензії.

Перша книжка квітня – "Коли я нарешті висплюся" Ольги Маслової та Ніки Бєльської. Дуже цікаво та легко і зрозуміло написаний наукпоп про сон. Що, чому, коли, що за жайворонки та сови, які голуби. Багато посилань на дослідження, цікавих фактів, інформації про режим, потреби організму тощо. Чого забракло – відповідей на питання "коли я нарешті висплюся?". В книжці ніби є рекомендації, але виглядає так, що якщо ви не живете в ідеальному житті, маєте дітей, домашніх улюбленців, багато роботи, тривожні, вас бісять беруші, під вікнами ремонт чи –підставте свої буденні обставини реального людьского життя–, то дотримуватися того, що треба щоби "прокидатися і засинати з задоволенням" тупо нереально. Хотілося би більш дружніх до людини в рандомних обставинах рекомендацій, або може можна було позиціонувати книжку як "багато супер цікавої інформації про те, як працює все, пов'язане зі сном" а не "допоможемо відлагодити режим і прокидатися та засинати із задоволенням".

Друга книжка квітня – ваш Бакман, "Ведмеже місто". Ви всі уже, скоріше за все, прочитали цю книжку до мене, тож я не знаю, що вам розповідати. Хлопчик-зірка місцевої хокейної команди ґвалтує дівчинку-підлітка, батьки його відмазують, ціле місто за незначним виключенням стає на його бік, навіть ті, хто поза очі визнають, що можливо щось-таки сталося. На тлі цього багато людей роблять свій вибір, розвиваються, змінюють своє життя (чесніший та більш справедливий вибір, зовсім як в житті, в книжці не завжди призводить до кращого результату), але загалом на рівні великого світу нічого не змінюється, всі плюс-мінус живуть як жили. Навіть дівчинка. Це реально страшно, якщо подумати про це в такому ключі. Але ще це книжка про справжню близькість і про те, що я дуже люблю як меседж: після будь-якого гівна в житті все ще можна стати знову щасливими. Після будь-якого, взагалі. Поки ви живі – ви все ще можете стати знову щасливими, що б не було там з вами вчора, рік тому чи п'ять років тому. Це я зараз, якщо що, собі повторила, не вам – я часом про це забуваю, а не варто. Хороша книжка.

Перша і єдина книжка травня – Шлях до фінансової свободи Бодо Шефера. З одного боку це книжка лектора і фінансового консультанта, німця, що реалізувався в Штатах. Більшість його порад та стратегій тупо не релевантні для звичайних людей з України, вибачте. Він рахує все в євро, я не знаю, як йому сказати, що багато людей в Україні заледве можуть відкладати щомісяця тисячу гривень, і з цього не вийде мільйонів ніколи ні за яких умов. Я вже мовчу про нестабільність валюти, відсоткові ставки по умовних іпотеках, надійність інвестування в цінні папери чи бізнес і взагалі реалії ведення цього бізнесу, його легальність, відкати і всі ці милі локальні тонкощі. Ще з іншого, книжка ця написана сто год тому, після того в світі багато що змінилося, відбулися дві кризи, з'явилася крипта... Мене дуже багато що вибішувало в його книжці, але... Після прочитання в мене чомусь з'явилися заощадження і рахунок з норм відсотковою ставкою на залишок, який регулярно поповнюється, хоча заробітки мої зараз далекі від тих, з яких можна щось заощадити, а витрати навпаки огого (всі ці обставини можемо просто замінити словами "мала дитина"). Не зрозуміла поки, як це працює, але працює і ок. Містика J Хочу почитати його книжку про фінанси для дітей "Пес на ім'я Мані"

Закінчу цю книжкову тему хвилинкою реклами – наступного тижня в Києві нарешті відбудеться Книжковий Арсенал. Цього року це не моє свято: в мене нічого нового не вийшло, нема особливо часу брати участь в панельних дискусіях, а просто читання поезії Арсеналу не цікаві, бо це ніяк не пов'язано з пандемією та ізоляцією. Але я прийду на один день з візочком і куплю Міші купу книжок. І ви сходіть, якщо ви в Києві, там розкішна програма і галузь дуже постраждала за карантин. Книжки дуже підтримують нас – підтримаймо й ми їх!