Я розповім тут, що ми підготували до народження дитини і що з цього знадобилося, також чого в нас не було і слава богу (або чого не було і що було потрібне).

Я часто стикалася з твердженням, що батькам перед народженням нема коли обирати все для дитини.

По-перше, так говорять, коли намагаються напарити якийсь збірний товар типу "сумки в роддом" – не ведіться, це булшит. Мало що я робила з таким задоволенням перед народженням дитини, як обирала дитячі товари. Щоби всі їх не купувати себе доводилося стримувати. Про забобони що дитині не можна нічого купувати наперед – взагалі не коментую.

По-друге, так говорять в якості аргументу на користь бейбі-боксів, які колись видавали, а потім перестали – мені все ще здається, що обирати і купувати все для майбутньої дитини в радість і час на це є, але бейбі-бокси видавати безумовно потрібно і круто, це був супер радісний проект, я би хотіла собі ту велику жовту коробку з всякими дитячими штуками – зараз замість них видають якусь карточку з компенсацією, я ознайомилася з процедурою її отримання і вирішила навіть не намагатися. Коли в вас маленька дитина, будь-які гроші ви звісно як знайшли, але це той випадок, коли я краще знайду їх в іншому місці.

На сайті австрійської клініки, де я народжувала, список "в роддом" складався з паспорту, довідки про групу крові та страхового полісу, якщо він є – хто не пригадує, чому так, ідіть читайте доступну тут статтю про мої пологи в Австрії J Але ми недовірливі, і повезли з собою велетенську упаковку різних дитячих штук зі списку на сайтах українських клінік, а дещо докупили уже в Австрії. Ось перелік цих штук, і інших штук, якісь потім дуже знадобилися, якісь дотепер ні.

На фото:

Памперси, прокладки, пелюшки звичайні та непромокальні, рушники та одяг для дому для немовляти – все це було в клініці в достатній кількості і можна було одягти і запеленати дитину на виписку. Ми виписувалися в своєму, але дуже зручно, коли ти знаєш, що хоча б перший тиждень ти тупо не сушиш собі голову, що знадобиться тобі і дитині. Це ж було класно і в бейбі-боксі, який давали зразу в пологовому і де все це було, ех.

Аспіратор – штука для витягання, даруйте, сопель – все ще навіть не розпакували.

Тепла "шубка" з капюшоном, ота голуба з овечками – страшно улюблена штука дитини, по ідеї в ній має бути досить жарко вдома, але вона така м'яка та приємна, що дитина в ній ніжиться, либиться і спить. Прямо просить її. Ми стараємося не зловживати, щоби вона не звикала, але купили ще таку ж на виріст, реально дуже їх любить. Плюс, боюся, в них буде об'єктивна необхідність, коли скінчиться опалювальний сезон.

Зелений кружечок – це футляр з силіконовими накладками на соски. Дуже цінна

штука, якщо ви не хочете крові та болю. Мені замовити цей артефакт порадила подруга, але в клініці в Австрії тобі приносять жменю цих штучок, коли вчать тебе прикладати дитину – мені сказали, що в мене дуже маленькі соски і дитині буде важко їх захоплювати. Пізніше, щоправда, я зрозуміла, що це така півправда для мам, яких переконали в тому, що якщо дитина не буде гризти і смоктати їхню живу шкіру з кров'ю, то це буде уже не по-натуральному, не здорово і неправильно, тому історію про маленькі соски продають всім, з будь-якими сосками – а насправді просто вберігають від зайвих травм. Доказові лікарі кажуть, що їсти через накладки через фізіологічні особливості та форми підходить не всім (мамам і дітям), але якщо не підходить, то це зрозуміло зразу – дитина не бере груди або не наїдається; а якщо підходить, то в цьому немає ніякої проблеми або шкоди. Індикатори того, що все підходить: мамі не боляче, немає лактостазу, дитина наїдається і набирає вагу згідно з встановленими нормами. Все інше від лукавого. Я користуюся накладками.

Слінг – чомусь думала, що буде потрібен мені з першого дня, тому в мене був з собою оцей новенький, що на фото, а ще два від подруг. Але не опанувала його дотепер, і якщо чесно, він не дуже знадобився – часом його в нас намотує тато. В нас не дуже наручкова дитина, хоча дуже комунікабельна. Втім, є люди, яким він реально рятує життя – ті, в яких діти, наприклад, не засинають не на руках тощо. Як дізнатися наперед, хто тобі попадеться – мабуть, ніяк. Раптом що – наступного разу слінг куплю точно після народження.

Заяць і ведмідь – придумала і зв'язала сама! Міша поки що не може їх оцінити, хоча уже почала задивлятися на зайця. Але перші три місяці вони прожили в шуфляді "на потім", бо з іграшок поза конкуренцією власні руки, мама і тато.

Пудрові шапку з вухами і ковдрочку я також зв'язала сама – шапка знадобилася на перші виходи на вулицю в комплекті з щільною, але тонкою, але потім я зрозуміла, що стає холодно і потрібна тепліша шапка-шолом – про шапку-шолом читайте в тексті про бейбі блюз. Уже в Україні я замовила шапку-шолом з тонкої шерстрі і вона тупо ідеальна, якщо ще зберуся народжувати зимою, припасу шапку-шолом наперед обов'язково.

Комбінезончик для аутдор. Був критично потрібен, бо в ньому, на відміну від "конвертів на виписку" можна посадити дитину в автолюльку і коректно там прищепити. Цей, що на фото, був просто ідеальний, куплений в Відні за якісь смішні 20 євро. Пізніше на них була знижка і він коштував взагалі 12, ніяк не пробачу собі, що коли скінчився локдаун не відстояла чергу, щоби зайти в магазин і купити такий на виріст, бо з першого Міша вже виросла, і той, що ми купили в Україні, сильно дорожчий і водночас дуже програє по якості.

Мила погремуха – на перший погляд зовсім без сенсу, а насправді велике діло, якщо дитина заходиться плачем і її треба різко відволікти. В нас не часто сильно плаче чи кричить дитина, але дуже допомагає потрусити погремуху – вона тоді зосереджується на ній, перестає кричати і забуває, що кричала. Сама Міша ще не скоро почне греміти чимось.

Шапки для дому – безсмислені в нашому випадку, здоровій доношеній дитині в нормальній оселі шапка не потрібна. Деяким, кажуть, в них затишніше, але Міша, здається, не з тих. Правда, тонку шапочку носили під в'язану, доки не зв'язали, а потім не купили шапку-шолом. З іншого боку, пару шапок, разом зі шмотками, нам теж видали в лікарні.

Соски – стараємося не зловживати, але Міша їх іноді бере. Дуже класні немовлячі нам видали в лікарні, але ті, що ми запасли теж стають в пригоді час від часу. В мене є ще модні соски бібз і силіконові якісь супер-ергономічні чіко, які я теж піддивилася на фото в різних людей – саме їх Міша не хоче.

Олійка палмерз від розтяжок, шрамів та пошкоджень шкіри – не знадобилася, в мене нема розтяжок і пошкоджень, а шрам від розтину я обламуюся нею мастити, однак він, здається, і без того класно загоївся.

Кокон-позиціонер – абсолютно звичайний, не Red castle. Red сastle кокунабейбі, який коштує х5 від звичайного ви побачите на фото немовлят в усіх більш-менш успішних людей і його дуже рекомендують блогери. Написано, що він прискорює зригування, знижує ризик асиметрії черепної коробки, викривлення хребта і покращує моторику... Я побула жлобиком і спитала доказового лікаря. Доказовий лікар сказав, що кокунабейбі дуже класний і гарно виходить на фото, але не знижує ніяких ризиків і нічого не прискорює, як і будь-який кокон-позиціонер теж. Також для розвитку дитини спірне питання фіксації дитини. Також лікар сказав, що здорова доношена дитина не може перевернутися та випадково задихнутися чи зламати собі руку. Для здоров'я достатньо хорошого матрасу та правильної подушки, для затишку дитину можна обкласти рушничком чи спеціальною подушечкою. Цієї інформації мені вистачило для компромісного рішення – купити до народження простий позиціонер, де борт відщепається і стає гнучкою довгою подушкою, а дно є невеличким екстра-матрасиком; а після народження, якщо буде така необхідність, замовити кокунабейбі. В дійсності кокон фактично не знадобився взагалі – в Відні дитина спала в маленькій люлечці, в Україні – поки доставляли ліжко, в люльці візка. Уже в ліжко, коли дитині було майже 2 місяці, ми поклали той кокон, що в нас є, бо вважається, що дитині в ньому затишніше. Коротше, якщо шукаєте де зекономити пару сотень баксів, то для мене цією статтею виявився кокунабейбі.

І нарешті японські маски з підігрівом. Це – не для дитини. Але це фантастично розслабляє. Маска одягається на лице як звичайна sleeping mask і від контакту з повітрям нагрівається. Погоджуюся, це дивно звучить, коли щось підігріває вам очі, але мене це вирубає за лічені секунди, навіть коли болить голова, напружені м'язи чи я за щось переживаю. Дуже помічна штука, коли то тут, то там випадає нагода швидко поспати. Мені пощастило в тому сенсі, що дитина поки нормально спить вночі, а також що ми шеримо сидіння з нею, і я від самого початку сплю хоча би 8 годин щодоби, і з них хоча би 5 обов'язково одним куском – але знаю, що не всім так виходить. Тож ці маски дуже допомагають швидко розслабитися і заснути.

Чого нема на фото, але що ми теж підготували наперед:

Спеціальні ножички для немовлят – мимо, не ріжуть. Нігтики немовлятка дуже тонкі, гнучкі, щоби акуратно, рівно і негостро їх підстригти, потрібні нормальні гостро заточені ножиці.

Ванночка для купання з Ікеї за 8 євро – дуже крута, вона досить коротка, але глибока і такої дуже вдалої форми – вона стає на нашу звичайну ванну і не потрібно підставки, на ікеєвський пеленальний столик, вішається на стіну тощо. Ми купили таку ванночку в Відні, потім вона не влізла в машину і ми тут купили ще одну таку ж. Поки йшла ікеєвська, в нас була якась інша, з вмонтованим термометром, але не зайшла.

Термометр для ванної – лайфхак, він же термометр для кімнати. Мені дуже важко визначати температуру води ліктем, а термометр з спеціальними позначками мінімально і максимально допустимої температури рятує.

Пеленальний матрасик з Ікеї з надувними бортиками – в дорозі з Відня попробивали бортики, тут замовили знову якимось перекупам, і уже місяць ні не шлють матрасик, ні не повертають гроші, мудаки, ех. А українська Ікея їх не продає.

Ковдрочки – теплої ковдри я не купувала, бо ковдри для немовлят 60х60, а всі інші, ті що уже можна на пару років розтягти, типу 100 на 120 поки виглядають супер огромні, – і поки не пошкодувала про це. В лікарні на перший тиждень в нас була пухова ковдрочка, а потім дитинка уже краще обігріває себе сама, і поки вистачає кількаслойних котонових ковдрочок, які я запасла наперед. Типу з одного боку такі як вафельний рушник, а з іншого слой чи два такого як типу трикотаж, але і те, і те котон. Коли було зовсім холодно, був шерстяний немовляцький плед в підодіяльнику, але Міші під ним спекотно.

Зволожувач повітря – дуже простенький, він в мене вже тищу років є. Зволожує, ніяких додаткових функцій. А ні, ще світиться.

Шкарпеточки. В нас були оці манюні милі шкарпеточки для немовляти. Немовля народилося, однак, з дуже великими ногами, і шкарпеточки нам маленькі. Використовували як фотореквізит J А носить Міша шкарпетки на 6-9 місяців.

Пов'язки на голову з бантиком. Дуже піднімають настрій)

Трошки іграшок – ще рано.

Генератор білого шуму – плюс-мінус, він добре блокує сторонні звуки, якщо треба поспати десь в шумному місці. А так дитина засинає і без нього. Мені його дала приятелька.

Крем під підгузник з календулою, Веледа. Дитячий крем Веледа. Не зайшли обидва, гарно підійшли крем та масло, які видали в лікарні. Масло знайшли де таке купити, коли скінчилося, а от крем там спецом готують, коли скінчиться не знаю, де тепер брати.

Автокрісло 0-6 місяців. Це маст. Не конверт на виписку, не плетена люлька, а автокрісло. Дітей не можна возити в машині без автокрісла. Вза га лі. В Україні всі ці штуки чомусь дорожчі, тому ми заходилися вибирати його в Відні, і там же з'ясувалося, що моя приятелька має якраз вільне і дала нам покористатися. Разом з автокріслом нам дістався і візок до 6 місяців. Якщо чесно, я хотіла щоби в Міші це все було своє-новеньке, а потім подивилася, скільки коштує класний новий візок для немовляти (спойлер – від тисячі євро) і перехотіла, тим більше, що той, в якому ми зараз їздимо, якраз класний. Зате ми купили в Відні класний прогулянковий візок, який розкладається до повного лежачого положення, тому його можна уже з 4х місяців.

Про існування чого я не підозрювала, а воно знадобилося

Ланолін (видали в лікарні)

Прокладки для грудей (видали в лікарні)

Молоковідсмоктувач та пляшечки (навіть якщо ви годуєте, ви захочете вряди-годи виспатися чи погуляти і лишити дитину на тата, а татові немає чим її погодувати). Він же знадобиться вам, якщо ви захочете випити келих шампанського.

Стерилізатор для накладок, молоковідсмоктувача і пляшечок – віддала та сама приятелька, яка й візок. І підігрівач пляшечок теж.

Маленька грілочка з виноградних кісточок – така була в лікарні, але її не віддали з собою (або може треба було спитати, чи можна взяти, а я не спитала) і я втішилася як дитина, коли знайшла її в дитячому магазині в Відні. В чому смисл? – спитаєте ви. 1) вона майже невагома 2) її не можна перегріти, вона не буде гаряча і некомфортна дитині. Мінус пункту 2 – я одну уже спалила, її можна гріти не більше 30 секунд в мікрохвильовці, а я не встежила і поставила на хвилину. Лишилася лише одна – чого я купила дві, а не п'ять? Вони всього по 4 євро там, а в Україні таку можна замовити лише через магазин Медтехніка і я поки не потестила, чи не буде як з пеленальним матрасиком з бортами.

Пеленальний столик. Купили собі в Відні, тут він, на жаль, нікуди не стає – але тут він уже не так і потрібен, ми піднатаскалися міняти памперси і мити попу, особливо тато. Однак на перший місяць, поки дитинка ще здається супер-маленькою і крихкою, а мама і тато ще не навчилися де її тримати і як одночасно всього двома руками мити попу під краном, згортати закаканий памперс, розгортати свіжий і підстеляти рушник – дуже класно мати зручний пеленальний столик, де всьому є місце і все під рукою і зручно і безпечно покласти дитину. Спойлер – його безсмислено мати в дитячій чи в спальні, оскільки дитину треба мити свіжою проточною водою.

Насамкінець, якщо ви сюди уже дочитали – підпишіться на мій інстаграм (babkina), там я впродовж тижня від виходу цього допису буду робити огляд всяких дитячих штук, які в нас є, як згаданих тут, так і таких, що ми завели собі пізніше. І ще будь ласка підпишіться на мій блог на патреоні, якщо ви ще ні)